Ще раз про футбол після ЄВРО 2012

В цьому, 2012 році в Україні та Польщі відбулось ЕВРО 2012. Цей футбольний турнір є чимось більше ніж просто біганиною двох десятків мужиків в трусах по газону.

А для нас, українців – це ще й момент об’єднуючий. Хтось сказав, хтось написав одну фразу, а її підхопив: «футбол об’єднує розділену націю»… (джерело: http://www.unian.ua/news/159138-ukrajinskiy-futbol-obednue-rozdilenu-natsiyu.html)

Все проходить. І Євро пройшло.

 Футболісти розійшлись по своїх клубах… щоб кожен на своєму місці робив свою роботу для нашої спільної справи, заради нашої Батьківщини, і неважливо де ти є, і де ти народився. Головне - де твоє серце.

Так був створений український Футбольний Клуб «Славутич» міста Москви.

З самого початку нашого їснування нами нехтували, довбали по голові. З нас сміялися.

Мовляв, наше місце – заповнювати зали…

І ці «патички в колеса» нам вставляли не чужі люди, не люди зі сторони, а свої, українці. Тільки більш досвідчені. Люди, які в нашому віці отримали шанс від тогочасної держави, та зараз нас цього шансу позбавляють…

Це я кажу не як ображений фанат футболу, не як українець Москви, а як керівник української молодіжної організації Москви (УМК), як людина, яка створила ФК «Славутич», яка ходила до керівників «старших» українських громадських організацій за допомогою, за порадою, але отримувала тільки кпини. Не у вічі – в спину.

І навіть українське Посольство не повелося краще!

Про це було написано: http://www.ukrainianvancouver.com/archives/3188

То була наша перша гра і ми досягли самого головного – вийшли і доказали: українці не здаються! Вони до останнього стоять, навіть коли за спиною не стіна, не тверда почва, а гниле болото…

Потім була друга гра… В ті дні я був на молодіжному  з’їзді, в Вірменії. З українським проектом, який був одобрений, прийнятий і над яким вже працює молодь і України, і Вірменії, і Росії.

Тоді гра не відбулась…

…Попереду ще дві гри. З лезгинською та російською командами.

Нам, членам ФК «Славутич» надзвичайно важливо зіграти, і продовжити футбольне життя «Славутича».

Хлопці наші  – ще на себе не заробляють...

Нам таки соромно виходити на поле хто в чому.. Тоді, як у решти 17 команд є своя спортивна форма…

Вважаю, що жовто-блакитні кольори на московському стадіоні, що знаходиться в районі метро «Київська»,  виглядали би маленькою, не гіршою частиною України…

Ми віримо, що є люди, які так же як і ми маленькими кроками ідуть вперед, в ім’я єдиної в світі вишневої та солов’їної України.

Про всіх, хто нам так чи інакше допоможе, про тих, хто підтримає нас, буде інформація на нашому сайті – http://ukrforum.net

Звіт за кожну копійку буде виставлятися на сайті.

А може і ми якимось чином зможемо в чомусь їм допомогти?

Реквизиты для перерахування коштів в доларах США:

Beneficiary:KOPELCHUK YAROSLAV

Acount of beneficiary: 40820840589123000005

Intermediary: JPMORGAN CHASE BANK, N.A., NEW YORK, NY, US, SWIFT: CHASUS33

Account Wuth Institution: AVANGARD BANK, MOSCOW, RU

SWIFT: AVJSRUMM

Реквизити для перерахування коштів в російських рублях:

Отримувач: КОПЕЛЬЧУК ЯРОСЛАВ

Рахунок отримувача: 40820810889123000007

ИНН 7702027763

БИК 044525201

Адреса банка:

115035, г.Москва, Садовническая ул.,д.12,стр.1

Керівник українського молодіжного клубу м. Москви (УМК);

член ради правління РОО «Українці» Москви;

Член комісії по ЗМІ Ради з питань національностей при Урядові м. Москви,

Ярослав Копельчук

vinoj@rambler.ru

Ще тут є:

http://www.ukrainianvancouver.com/archives/3546